13-01-2026, 18:51
У статті, що додається, описується послідовність виготовлення штампів аверса. Інформація для дослідження бралася із книги Люлько О.С. "ЛВЗ – перший монетний двір України", з фото монет та їх опису з різних джерел.
|
Послідовність виготовлення штампів аверса 2 грн. 1996р.
|
|
13-01-2026, 18:51
У статті, що додається, описується послідовність виготовлення штампів аверса. Інформація для дослідження бралася із книги Люлько О.С. "ЛВЗ – перший монетний двір України", з фото монет та їх опису з різних джерел.
17-01-2026, 14:42
(13-01-2026, 18:51)Барс Написав(ла): У статті, що додається, описується послідовність виготовлення штампів аверса. Інформація для дослідження бралася із книги Люлько О.С. "ЛВЗ – перший монетний двір України", з фото монет та їх опису з різних джерел.Доброго дня! А що це за різновид 1.5БА 4/г? Маю на увазі ось цей фрагмент: Перший майстер-штамп виявився бракованим – неправильно було встановлено коефіцієнт перетворення – зображення вийшло більше. Від цього майстер-штампу вийшли принаймні два робочих штампи 1.5. Один відзначений гравером дрібною точкою (у різновидах 1.5БА 2/б та 1.5БА 2/в), другий - середньою точкою (у різновидах 1.5БА 1/а та 1.5БА 4/г). Можливо 3/г? З повагою
17-01-2026, 19:27
(17-01-2026, 14:42)4Ton Написав(ла):(13-01-2026, 18:51)Барс Написав(ла): У статті, що додається, описується послідовність виготовлення штампів аверса. Інформація для дослідження бралася із книги Люлько О.С. "ЛВЗ – перший монетний двір України", з фото монет та їх опису з різних джерел.Доброго дня! Дякую! Так, помилився. Звісно, потрібно - 3/г.
20-01-2026, 22:00
(Цей пост був останній раз змінений: 21-01-2026, 00:04 користувачем(ем) andru33.)
Вітаю!
Щодо порядку виготовлення робочого інструмента: 1. Ескіз (копір). 2. Модель. 3. Еталонний маточник. 4. Еталонний(і) штемпель(і). 5. Проміжні маточники. 6. Проміжні штемпелі. 7. Робочі маточники. 8. Робочі штемпелі. Так як, було обмаль часу на карбування (не встигали до дати проведення реформи) то пункти 4-7 могли не використовувати. Тобто, з еталонного маточника (3) відразу робили робочі штемпелі (8). Таких еталонних маточників було всього два: - перший – 2.1 (нижні кути загострені). З нього виготовили всього 1 робочий штемпель. Ним відкарбовані перші дослідні зразки відправлені НБУ (був відбракований комісією 16.05.96); - другий – 1 (нижні кути заокруглені). А це 24 відомих робочих штемпелі які використали на ЛВЗ.
21-01-2026, 11:36
Вітаю! Копір та модель, мабуть, це одне и теж.
21-01-2026, 20:44
(21-01-2026, 11:36)Барс Написав(ла): Вітаю! Копір та модель, мабуть, це одне и теж. Копір - малюнок на папері. Модель - гіпсовий макет, разів у 10 більший від монети. У деяких джерелах, перехід від моделі до еталонного маточника, вказують ще й проміжні етапи зменшення до потрібного розміру. В інших - з моделі на еталонний маточник.
21-01-2026, 21:06
(21-01-2026, 20:44)andru33 Написав(ла):(21-01-2026, 11:36)Барс Написав(ла): Вітаю! Копір та модель, мабуть, це одне и теж. Мітіна вважає інакше.
21-01-2026, 21:57
(Цей пост був останній раз змінений: 21-01-2026, 22:28 користувачем(ем) andru33.)
(21-01-2026, 21:06)Барс Написав(ла):Скоріш за все, "об'ємним копіром" Н. Мітіна так назвала модель. Вона копір В. Красильникова назвала "ескізом.(21-01-2026, 20:44)andru33 Написав(ла):(21-01-2026, 11:36)Барс Написав(ла): Вітаю! Копір та модель, мабуть, це одне и теж. Ось копір В. Красильникова на папері (картоні) та його опис.
21-01-2026, 23:01
(21-01-2026, 21:57)andru33 Написав(ла):(21-01-2026, 21:06)Барс Написав(ла):Скоріш за все, "об'ємним копіром" Н. Мітіна так назвала модель. Вона копір В. Красильникова назвала "ескізом.(21-01-2026, 20:44)andru33 Написав(ла):(21-01-2026, 11:36)Барс Написав(ла): Вітаю! Копір та модель, мабуть, це одне и теж. У книзі Люлька є поняття "копір" та "ескіз копіра"
21-01-2026, 23:42
(Цей пост був останній раз змінений: 22-01-2026, 00:03 користувачем(ем) andru33.)
Повернусь до назви теми.
Колись цікавився порядком карбування різновидів та порядком виготовлення робочих штемпелів. Але це зробити вкрай важко навіть за наявності монет, а не по фото. Однозначно першим був 2.1. Наступними були штемпелі групи 1.13: 1.131, 1.132, 1.133, 1.134 і 1.137 (крім 1.135 і 1.136). Тобто ті штемпелі які мають подвоєння напису ближче до канта. Останніми були штемпелі 1.121, 1.124 і всі з групи 1.14. Це ті які мають деформацію поля у написі. Решта між ними. Це щодо ЛВЗ. А штемпелі 1.5 були виготовлені вже в Києві. (21-01-2026, 23:01)Барс Написав(ла):(21-01-2026, 21:57)andru33 Написав(ла):(21-01-2026, 21:06)Барс Написав(ла):Скоріш за все, "об'ємним копіром" Н. Мітіна так назвала модель. Вона копір В. Красильникова назвала "ескізом.(21-01-2026, 20:44)andru33 Написав(ла):(21-01-2026, 11:36)Барс Написав(ла): Вітаю! Копір та модель, мабуть, це одне и теж. Маю цю книгу з автографом О. Люлька. Це його особистий словник, як і інформація про весь відкарбований тираж на ЛВЗ, що не відповідає офіційним даним НБУ.
22-01-2026, 10:37
Це як із кресленням: зображення болта М10 підписують не як "Креслення болта М10", а просто - "Болт М10". Об'ємний болт виготовляють на токарному верстаті за допомогою різця та плашки. Ескіз копіра малюють, а об'ємний копір вирізають. Такі були терміни на ЛВЗ. Ніхто ж не прискіпується до терміну монети - "метиз". Ще один фрагмент із спогадів Гроздовського.
24-01-2026, 10:22
Хтось накладав у редакторі контур щитка штампа 2.1 на контур щитка, скажімо, штампа 1.5?
24-01-2026, 13:05
Ще одна версія. Перші штампи виготовлялися із заокругленими кутами щитка (у відповідності до ескізу копіра Красильникова). За традицією з розмінними монетами з еталонного маточника зробили еталонний штамп, далі робочий маточник. З нього зробили перший робочий штамп – 1.5. Під час перенесення зображення вийшло збільшення розмірів малюнка. Усували це збільшення шляхом видалення на робочому маточнику верхівок літер, заодно зменшуючи висоту перемички літери Н. На проміжній стадії на штампах виходили здвоєні літери і перемички літери Н. До цих штампів належать: 1.131, 1.132, 1.133, 1.133, 1.137. Після коригування та підшліфувань сходів на робочому маточнику зробили штампи 1.31 та 1.135. Під час підготовки до першої презентації вирішили зробити контур щитка витонченим (тоншим). Так як кути між вертикальними і нижніми частинами щитка не змінювалися, заокруглення внизу щитка щитка 2.1 вийшли більш гострими. Теорію можна перевірити ретельними вимірами розмірів.
29-01-2026, 22:12
Усі різновиди робочих штемпелів 1.5 до луганських взагалі відношення не мають. Вони були виготовлені в Києві. Маточник, не виключено що, з луганської моделі. На цих штемпелях підхід до травлення не такий як був на ЛВЗ.
Щодо 5-ти робочих штемпелів групи 1.13 - зображення з маточника на заготовку штемпеля переносилося двічі. На них немає закономірності. |
|
|