(07-02-2025, 10:55)Барс Написав(ла): Час розставити всі крапки по 2 коп. 1992р. Виявляється, всі відповіді є в книзі А. С. Люлька "ЛСЗ - перший монетний двір України". У спогадах Мітіної йдеться про те, що Гроздовський І.Я. 1992 року виготовив копіри (вінілові прообрази) на монети номіналом 10, 25, 50, 2 і навіть 15 коп. На пантографі Мітіної до кінця 1992 року було виготовлено інструмент на всі монети. Цілком можливо, що перші копіри Гроздовський робив на номінал 2 коп. (тобто набирався досвіду). У першій половині 1993 року для презентацій було виготовлено кілька презентаційних наборів монет, карбованих луганськими пуансонами. У набір входили 2 копійки з віддаленим від канта вінком, 15 копійок, 25 та 50 копійок. Кожен номінал був представлений у двох екземплярах. Щоб монети швидко не окислялися, 2 копійки викарбували з нержавіючої сталі. Тепер про віддалений вінок. Мітіна пише, що він вийшов через непорозуміння. Вважалося, що 2 та 10 копійок однакового діаметра. Спочатку на пантографі виготовили інструмент для 10 копійок, а потім, не змінюючи налаштування, виготовили інструмент для реверсу 2 коп. Тобто зображення вийшло зменшене порівняно із затвердженим. Заготовля інструменту (штампа) спочатку більшого діаметру. ніж готовий штамп. Після нанесення малюнка вона обточується до розміру, що відповідає гуртильному кільцю свого номіналу. "Було проточено буртик за розміром цієї монети" - тобто відстань від "буртика" до малюнка збільшилася (порівняно з 10 копійками). Штамп ЯА для 10 копійок також міг вийде через непорозуміння, якщо зображення на пантограф переносилося після 2 копійок без зміни передавального числа. Цими пуансонами відпрацьовувалася технологія виготовлення монети. У додатку – фрагменти з книги.